"ЛИПІВСЬКІ ТРОЯНДИ"

​

​

Іван Липа український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців». Український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

За легендою, Іван Липа любив і висаджував багато троянд. Це пам'ятають жителі Старих Санджар, що на Полтавщині (тепер це Мачухівська ТГ), де працював земським лікарем батько Іван і де народжений Юрій Липа. Згодом син Юрій напише вірш-посвяту "Вінок синівський. (Батькові)".

 

НАША МЕТА

• популяризація імені Івана Липи;

• зміцнення співпраці та дружніх стосунків серед громад України;

• виховний аспект для молоді;

• естетичний елемент – окраса міста.​

 

Велика вдячність громаді Мачух та голові п.Валерію Білоконю за дарунки, адже такі троянди, передані з дружньої Полтавщини, висаджені:

​

у 2023-2025рр. біля будівлі, де проживав останні роки Іван Липа у Винниках, на могилах Івана (Старий цвинтар, Винники) та Юрія у Буневі на Яворівщині. Також, в День захисника України студенти-медики (Львівська медична академія імені Андрея Крупинського)

у 2024 р. висаджували троянди біля Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи та реабілітаційного центру "Галичина" в Любіні Великому.

у 2025 р. в скверику біля будинку №20 на вулиці Юрія Липи у Львові, де у 2024 р. була встановлена інформаційна таблиця з нагоди 80-х роковин відходу у вічність Великого сина України Юрія Липи, школяамиі, вчитеямиі (Приватна гімназія Global Kids) та викладачами, студентами медиками ( Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького; Львівський медичний університет) з нагоди 125-річчя від дня народження Юрія Липи та 160-річчя Івана Липи, на вшанування їх пам'яті.

 

Юрій Липа своє життя і творчість поставив на службу будівництва нового украінського життя.

Учні і студенти, які були залучені до проєкту і мають бути цими будівничими майбутньої квітучої України.

Куратори проєкту: Зоряна Іванків, Валерій Білокінь.

 

Вінок синівський (Батькові)

Юрій Липа

І
Шляхотнеє чоло мойого Батька
Укрите пелюстками від троянд;

(Укрийте поцілунками троянд)
І в рученьки його вкладіте берла
Од трьох світів, сотворених суквітно:
Золотохвильних, теплих нив південних,
Високих гір, блакитноверхих гір,
і моря, моря, що буяє вічно...

ІІ
В моїй країні пишній,
Мій Батеньку, творіте Службу Божу,
З життям людським довічно будьте
злиті,
Немов шумні вітри, що віють
без спочинку,
Немов гримучі води, випорснені
в далеч,
Мов сонячна теплота, розвивайте
землі, —
Душе великая в незмінному пориві!

ІІІ
Я. Бачу їх на скелях. Там, — де море.
Ось Правда йде в плащі із левих шкір,
Ось Вірність тихая із нею розмовляє,
Ось Непідкупність з золотим ключем,
Ось і Братерськість, що з орлами
з міді,
Їх обіймає любо. Ось дубовий
Вінок Знання вбирає й усміхом Краса
Дарує всіх гостей Душі, що гідна.

Ad loading

Чуєш?
То — Перемога в сурми трубить.
І цвіте Земля.

IV
Благословен, Татусю, час Великих Дум,
Стежки майбутности, що Ваші стопи ранні,

Кривавлячися, протоптали нам!
Ось вийшли ми високо. Кожна диха важко,
І мужність кожному в життю єдиний щит.
А я де гляну, — Вас знаходжу, Батьку…

Узори креслять маятники Часу,
Найвищому читальні ті узори, —
І чую голос: "Будь, зростай, твори!
О Україно, будь, як Божий світ.
В Тобі — небес сади многопоясні.
В Тобі — земель розквітла
ріжнородність.
В Тобі довершення Одвічного
й Людського"…